14.12.20202min

«Звільнити не можна залишити». Кадрові інтриги урядового кварталу

novi-kabmin

Коли інформаційний простір країни один за одним сколихують провали влади у тих чи інших сферах життя держави, які, до того ж, підкріплюються загальним занепадом спричиненим епідемією коронавірусу, логічним є невдоволення суспільства та опозиційних сил правлячою партією. Зазвичай опозиція і без її «зашкварів» прагне кадрових змін на ключових посадах в управлінні державою. А з послабленням позицій посадовців процес критики та досягання бажаних відставок перетворюється для опозиціонерів у суцільне задоволення.

 

Яскравим прикладом цьому є уряд Олексія Гончарука, який протримався при виконанні повноважень не набагато більше ніж пів року.

 

Що ж до уряду Шмигаля, то відставки у його  складі почались ледь не від самого початку роботи.   Так, наприклад, попередник чинного очільника МОЗу Максима Степанова Ілля Ємець встиг побути міністром охорони здоров’я лише 25 днів.

 

І ледь на його місце призначили Степанова, як в урядовому кварталі одразу ж розпочали «плідну роботу» над відставкою голови МОЗ – фракція «Голос» з 22-го травня збирає підписи народних депутатів за його відставку. З того часу пройшло пів року, кількість підписів необхідних для того, щоб це питання було винесене у зал на розгляд так і не досягла необхідних 150, але критикують та говорять про відставку Степанова все більше і більше – як ЗМІ, так і народні депутати.

Спочатку головними його критиками були прозахідні фракції  «Європейська солідарність» та «Голос». Так 16 листопада народна депутатка Ірина Геращенко під час погоджувальної ради закликала парламент вже наступнного дня проголосувати за відставку міністра охорони здоров’я Степанова та всього уряду через ситуацію, що склалася із лікуванням хворих на COVID-19. Повторила вона свою тезу й на погоджувальній раді 30-го листопада.

 

А заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк 17-го листопада оголосив про збір підписів за проведення позачергового засідання, на якому мало би бути розглянуто питання відставки очільника МОЗу. Вочевидь, євроінтеграторам дуже не до вподоби різка критика Степановим медичної реформи Ульяни Супрун.

 

Згодом до активної критики очільника МОЗ долучилося й інше опозиційне крило парламенту. «За брехню та цинічні маніпуляції» відправив би Степанова у відставку і лідер «ОПЗЖ» Віктор Медведчук. Оцінюючи слова міністра охорони здоров’я про неіснуючу російську вакцину від коронавірусу, Медведчук заявив, що Степанов   «отримує прямі вказівки з посольства США для просування політики, що становить загрозу національній безпеці України».

 

Та навіть у спорідненій партії діючий голова МОЗу інколи піддається критиці.

 

10-го грудня заступниця голови фракції «Слуга Народу» Олена Шкуляк у інтерв’ю «РБК-Україна» заявила, що, поки що, питання відставки міністра охорони здоров’я на засіданні фракції «монобільшості» не обговорювалось. Але, разом з тим, Шкуляк нарікає на низьку ефективність роботи у напрямку протидії епідемії коронавірусу.

 

«Можливо потрібно було б створити мобільні бригади, які просто приїжджали на місця та перевіряли – скільки у наявності лікарняних ліжок, чи підведений кисень і т.д….Президент ще 10-го жовтня казав розглянути можливість розгортання мобільних госпіталів, але, нажаль, у даному напрямку взагалі нічого не відбувається», – каже Шкуляк.

 

Разом з тим, сам Степанов інформацію щодо його відставки називає не більше, ніж чутками, а свої стосунки з Президентом оцінює, як «конструктивні».

 

Однак, Степанов – далеко не єдиний «кандидат «на виліт», який  фігурує в інформаційному полі.  Так, все більше говорять про можливе звільнення міністра оборони Андрія Тарана. Звернення до Президента України Володимира Зеленського щодо його відставки голови Міноборони ініціював все той же «Голос». Голова фракції Сергій Рахманін 26-го листопада заявив, що міністр не впорався зі своїми обов’язками – мовляв, той провали в державне оборонне замовлення та реформи Збройних сил України.

«Наїхав» на Тарана і хедлайнер партії «Голос» на виборах мера Києва, шоумен Андрій Притула. 10-го грудня він написав на своїй Фейсбук сторінці пост, сповненний різкої критики на адресу міністра оборони.

 

«Коли я бачу, як міністр оборони, який провалив державне оборонне замовлення, знаходить час для розбірок із журналістом (от тільки давайте не розказувати, що той встид відбувається без візи міністра), то можу порадити пану подати у відставку і зосередити свою увагу на срачі у фейсбуці. Бо срач у підпорядкованому міністерстві він вже влаштував», – пише Притула, маючи на увазі відмову Міністерства оборони приймати на посаду заступником або першим заступником журналіста Юрія Бутусова.

 

Вже традиційно єдиним фронтом разом із «Голосом» виступила і  «Європейська солідарність». Співголова фракції «ЄС» у парламенті Ірина Геращенко 30-го листопада на погоджувальній раді у парламенті заявила: «В нас складається відчуття, що команда Зеленського взагалі взяла курс на зниження боєздатності Збройних сил України….Шокуюча інформація про те, що відбувається зараз у Збройних силах: в зиму заходять без палива, зірвана тендерна закупівля дизеля, форму зимову беруть зі стратегічних запасів, не використано 10 мільярдів, які мали бути на використання Збройних сил цього року».

 

Крім того, ще 13-го квітня за відставку міністра оборони на сайті Президента України «через відмову від курсу до НАТО» була розміщена петиція зі збором підписів. Щоправда вона набрала лише 98 голосів з необхідних 25 000 та була відхилена.

 

Сам «винуватець урочистостей», поки що, вірогідність своєї відставки не коментував, як і глава держави. Хоча видання «Українська правда», посилаючись на свої джерела в ОП, повідомила, що відповідне питання є на порядку денному Офісу разом із питанням відставки голови Генерального штабу ЗСУ Русланом Хомчаком, а ініціатором цього, нібито, є глава установи Андрій Єрмак.

 

Черговим претендентом на дострокову ротацію може стати і міністр інфраструктури Владислав Криклій. У парламентських кулуарах нарікають на низький коефіцієнт корисної дії Криклія та нездатність дослухатися до порад. Хоча далі чуток цей процес поки що не зрушився.

 

“Чуток дуже багато. Мені подобається вислів про те, що Богу важко працювати, але він навіть не розраховує на відставку. Ніхто нікуди не збирається. Дуже багато роботи і викликів”, – сказавочільник Міністерства інфраструктури у ефірі програми «Сніданок з 1+1» 1-го грудня.

 

На запитання про те, хто хоче його відставки, міністр не відповів. “Розмов (про звільнення – Ред.) не було. Все, що в ЗМІ, залишається у ЗМІ”, – наголосив він.

Наступним потенційним кандидатом на «виліт» з Кабміну стає міністр фінансів Сергій Марченко. Його відставку, як і багатьох інших, ЗМІ обговорюють на рівні чуток та  обґрунтовують «джерелами» у державних установах. Головне питання щодо  Марченка – дірка в бюджеті на 2021-й рік розміром у 240 мільярдів гривень. Складно навіть припустити, хто б на його місці зміг уникнути подібної ситуації, але вона дає безмежні можливості для критики та маніпуляцій опозиційними політиками та ЗМІ. Стримуючим фактором у цьому процесі є успіх Марченка в узгодженні проекту бюджету України на 2021-й рік до другого читання із Міжнародним валютним фондом.

 

Тож йдемо далі.

 

І знову таки, ЗМІ на рівні чуток та інсайдів обговорюють парламентські розмови про дострокове звільнення міністра освіти Сергія Шкарлета. Зазначимо, що Шкарлет піддався шквалу критики ще до того, як його призначили на посаду очільника Міністерства освіти. Його звинувачували у плагіаті наукових робіт та корупційному «шлейфі» з часів Януковича, а під Верховною Радою неодноразово організовували акції протесту проти його призначення. Проте, як бачимо, наразі Шкарлет перебуває на посаді очільника МОН і серйозних фактів, які б могли свідчити про його звільнення у вільному доступі немає.

Окрім «зеленого» Кабінету міністрів, шквалу критики та вимог звільнити піддався і новоспечений заступник голови Офісу президента Олег Татаров. 28-го листопада Татаров у інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що «НАБУ – це не українська історія, яка, нажаль, знаходиться поза межами нашої держави», а очільник НАБУ Артем Ситник є визнаним судом корупціонером. І тут почалось…

 

Після такої заяви у НАБУ довго не почали перезволікали, і одразу почали перевіряти можливу причетність Татарова до корупційних схем екс-президента корпорації «Укрбуд» Максима Микитася із квартирами для Нацгвардії. І таки перевірили.

 

Вже 1-го грудня журналіст Юрій Бутусов пише на своїй сторінці у Фейсбук: «НАБУ виписало підозру найближчому співробітнику Зеленського: забудовник Максим Микитась дав сенсаційні покази в НАБУ про те як заступник голови Офісу президента Олег Татаров підкупив експерта МВС Костянтина Дубоноса для фальсифікації кримінальної справи. Татарова захищають у ОП».

 

І дійсно, ця інформація знаходить підтвердження на офіційному сайті НАБУ, яке, крім цього, ще й звинуватило Офіс генерального прокурора у перешкоджанні притягненню винних до відповідальності.

 

Відзначимо, що Офіс президента, хоч і відхрестився від заяв Татарова про НАБУ та Ситника, але про звільнення заступника голови Офісу президента, поки що, офіційної мови не йде.

 

На цьому, поки що, наш хіт-парад завершено. Після прочитаного вам може здатися, що український політикум побудований за принципом «влада заради влади». Бо як інакше пояснити постійну невдоволеність опозицією тими чи іншими посадовцями? І, здається, з перемінною інтенсивністю так було протягом усіх майже 30-ти років незалежності. Воно і не дивно, що держава ніяк не може стати на шлях прогресу практично в усіх сферах життєдіяльності. Адже щось створювати та будувати у таких умовах можна лише з тим же успіхом, що і лебідь, рак та щука можуть рухатись у одному напрямку.


Про нас

Проект “НАБУ” – національна асоціація блогерів України, це проект, що ставить за мету, поширювати інформацію, яка створена блогерами в різних куточках України. Проект реалізує інформаційна агенція “ВОКС”.

До проекту можуть долучатися блогери та журналісти, вільно розміщати свій матеріал, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормам моралі.