17.12.20203min

У пошуках порятунку: ВР ухвалила закон Зеленського про «інвестиційних нянь»

Чому інвестиції впали у 20 разів, а Україна залишається привабливою лише для спекулятивних інвесторів?

За січень-жовтень 2020 року прямі іноземні інвестиції в Україну склали лише $221 млн проти $ 4,5 млрд інвестицій за аналогічний період 2019 року. Про це під час розширеного засіданняАнтикризової ради громадських організацій і правління Українського союзу підприємців і промисловців повідомив президент УСПП Анатолій Кінах.

«На тлі того, що внутрішні капіталовкладення впали на 36%, це ресурси для розвитку, тому питання інвестклімату дуже важливе», – цитує Кінаха «delo.ua».

Невтішні слова Кінаха підтверджує і Нацбанк. Лише за І квартал 2020 чистий відплив ПІІ склав $1,6 млрд. Своєю чергою скорочення інвестицій призвело до падіння ВВП. Як повідомляє Національний банк України, в ІІ кварталі 2020 року воно склало 11,4% у річному вимірі. Саме ж падіння інвестицій в НБУ пояснили одразу кількома факторами. Основний з яких – Covid-19 та карантинні обмеження, пов’язані з ним.

«Жорсткі карантинні обмеження та зниження попиту призвели до поглиблення падіння економіки. Як наслідок, реальний ВВП у ІІ кварталі порівняно з І кварталом зменшився на 9,9% у сезонно скоригованому вимірі… Скорочення інвестицій тривало унаслідок послаблення зовнішнього та внутрішнього попиту, невизначеності законодавчого поля для окремих секторів, зокрема альтернативної енергетики, та подальшого розвитку із поширенням захворюваності. Фінансові результати підприємств залишалися гіршими за минулорічні, у тому числі через зростання витрат на епідеміологічний захист. Проте певну підтримку інвестиціям надавало нарощення видатків бюджету на дорожнє господарство», – йдеться у коментарі Національного банку.

Але ця халепа спіткала не лише Україну. Падіння ППІ спостерігається в усьому світі. 27 жовтня 2020 року оприлюднено звіт Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) про глобальні інвестиційні тенденції. Головний меседж звіту – через COVID-19 прямі іноземні інвестиції у світі скоротилися на 50%. Пандемія призвела до того, що в першій половині 2020 року потоки прямих іноземних інвестицій склали лише $399 млрд. Найбільший спад стався в розвинених країнах. А більш за всіх сповільнення притоку ПІІ відчули Нідерланди і Швейцарія.

«Спад ПІІ більш різкий, ніж ми очікували, особливо в розвинених країнах. Країни, що розвиваються, відносно краще пережили шторм у першій половині року», — передає слова директора UNCTAD з інвестицій та підприємництва Джеймса Чжана видання «Бізнес».

Але, якщо в розвинених країнах, сповільнення притоку інвестицій обумовлено саме пандемією COVID-19, то в Україні списати все виключно на «корону» не вдасться. Оскільки відтік ПІІ у нас почався ще задовго до епідемії. Як повідомляє «ДІА», протягом 2015 року Україна отримала $ 4,3 млрд прямих інвестицій. У 2016 році обсяг інвестицій становив $ 4,4 млрд. Тобто відбулося збільшення майже на 2%. У 2017 році відбулося падіння прямих інвестицій на 43%. В грошовому еквіваленті це становило трохи більше $ 2,5 млрд. У 2018 році намітилося невелике зростання – на 14,3%. Тоді прямі іноземні вкладення досягли майже $ 2,9 млрд. Але 2019-ий позначився черговим падінням. Та цей показник, який і так вважався недостатнім, у 2020-му ще погіршився. І очевидно, що причина не лише в пандемії.

Цікаво, що скорочення інвестицій в Україну відбувається на тлі заяв політиків різних мастей про свої наміри збільшити ці самі вкладення. Як інформує «Слово і Діло», лише за один день вересня 2014-го аж четверо кандидатів у народні депутати від політичної партії «Опозиційний блок» обіцяли інвестиційну манну небесну. Зокрема, Олександр Нечаєв, Тетяна Бахтеєва, Наталія Королевська та Юлія Льовочкіна на позачергових виборах до Верховної Ради України 24 вересня 2014 року пообіцяли своїм виборцям «запроваджувати реформи для покращення інвестиційного клімату та залучення зовнішніх інвестицій».

2019-го тези «опозиціонерів» взяли на озброєння «слуги». 19 червня 2019 року на сайті ЦВК була зареєстрована передвиборча програма політичної партії «Слуга народу». Кандидати в народні депутати Олександр Корнієнко та Денис Маслов обіцяли «запровадити режим найбільшого сприяння для іноземних інвесторів українського походження». 9 жовтня 2019 року голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко, призначений на цю посаду президентом Володимиром Зеленським, у прямому ефірі пообіцяв залучати інвестиції в область.

5 лютого 2020 року у себе на сторінці в Facebook міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов заявив, що планує «у наступні роки» залучити 50 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Особисто у Милованова з цим не склалося. 4 березня 2020 його було відправлено у відставку.

Незадовго до того, як Милованов обіцяв залучити 50 млрд доларів, цілий десант чиновників та політиків на чолі із президентом відправився в пошуках таких інвесторів до Давосу на Всесвітній економічний форум. В своєму виступі Зеленський наобіцяв потенційним інвесторам мало не рай на землі.

«Перші 2 роки всім інвесторам, які підуть у приватизацію на 10 мільйонів доларів плюс, ми даємо податкові «канікули»: ви не будете сплачувати податок на прибуток протягом 5 років», – передавало слова Зеленського hromadske.

Інвесторів, які куплять держпідприємство за більш ніж 10 мільйонів доларів (240 мільйонів гривень за тогочасним курсом), президент обіцяв звільнити від податку на прибуток на 5 років. Тобто, 18% економії на рік. Ну, а тим, хто вкладе в економіку України понад 100 мільйонів доларів, Зеленський пропонував «інвестиційну няню».

«Ми підготували програму, яка називається Investment nanny. Кожному інвестору, який приведе в Україну понад 100 мільйонів доларів, ми забезпечимо окремий контракт з державою. Саме держава буде вас захищати. У вас буде менеджер, який розмовляє 5 мовами, і 24/7 цей менеджер буде з вами працювати», – заманював інвесторів Зеленський.

Така «няня» має супроводжувати інвестора в Україні та допомагати у бізнесі. А саме: у спілкуванні з правоохоронцями та держслужбовцями, у випадках рейдерства тощо. Першою такою «нянею» зголосився бути міністр інфраструктури України Владислав Криклій. А розповідав усе те Зеленський майже порожній залі.

Найбільшим здобутком того форуму українські чиновники називали переговори з МВФ. Тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарк назвав переговори з МВФ «крутими». І обіцяв, що нова програма фонду має запрацювати «у найближчі місяці».

«Вчора для України був дуже хороший день. Ми дуже добре, дуже круто зустрілися з нашими друзями з МВФ», — цитувало Гончарука hromadske.

Результати тієї «крутої» зустрічі ми бачимо зараз: лише один транш із трьох запланованих і зупинка фінансування незахищених видатків Держказначейством.

З інвестиційними «нянями» також поки що не складалося. Наприкінці січня 2020 року підприємець, засновник холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький одним із перших українських інвесторів попросив таку «няню» для себе.

«Ми інвестували сотні мільйонів доларів, тому нам належить кілька нянь. І ми будемо чекати, коли уряд виконає свою обіцянку. Серйозно, я дуже сподіваюся, що умови для українських інвесторів дійсно будуть на тому ж рівні, що і для зовнішніх. Тому що не можна ігнорувати цілком реалістичні і розумні запити тих, хто багато років підтримує цю державу. Не побоюся цього слова, вірить у цю державу. І демонструє свою віру, розвиваючи інноваційні проекти», передає слова підприємця «Новое время».

Також Хмельницький наголосив, що поки ми не дуже цікаві великим країнам. Наше першочергове завдання – підняти економіку всередині країни і тим самим стати сильнішими.

«І ось коли люди житимуть заможніше, коли економіка — завдяки передусім своїм ресурсам, людям, інвесторам — зросте, тоді ми сядемо за стіл переговорів зі світовими лідерами», – наголосив Василь Хмельницький.

Ну, а сам законопроєкт щодо «інвестиційних нянь» Офіс президента представив 1 липня 2020 року на засіданні Національної ради реформ. Його розробили ще в квітні. Але, як розповів Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня, інвестиційні закони тимчасово були відкладені, оскільки парламент був зосереджений на боротьбі з коронавірусом і прийняттям відповідних законопроєктів.

«Зараз всі інвестиційні закони, які спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату, будуть зареєстровані у Верховній раді і я впевнений, будуть проголосовані. Вони повністю готові, повністю вичитані, я їх вже схвалив», – передає слова Зеленського «Слово і діло».

Тоді ж стало відомо, що необхідний обсяг інвестицій знизили зі 100 до 30 млн доларів. А все – через світову кризу, спричинену пандемією. Також президент зазначив, що відтепер потрібно боротися за інвестиції. Наче до цього Україні їх пропонували вагон і маленький візок.

Ну, а 1 липня презентувати президентську ідею про «інвестиційних нянь» випала честь заступниці керівника Офісу президента Юлії Ковалів. Схоже, зауваження Василя Хмельницького в ОП почули. Принаймні, в документі, презентованому Ковалів, йдеться про підтримку українських та іноземних інвесторів. Потрібно лише, як зазначила чиновниця, інвестувати понад 30 мільйонів євро і створити понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більшою, ніж у регіоні, де така інвестиція буде здійснена.

«Це дає гарантію кожному конкретному проекту інвестора, що вони мають не лише податкові пільги. Вони отримують десятирічну перспективу та гарантію стабільності», – зазначила Ковалів.

Міністр економіки України в другому уряді Юлії Тимошенко Богдан Данилишин у серпні 20-го року зауважив, що президентські ініціативи щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості України та останні зміни в складі Національної інвестиційної Ради підтверджують важливість питання інвестиційного забезпечення розвитку держави. Про це він написав у себе на сторінці у Facebook. А також уточнив, що Україна залишається привабливою лише для спекулятивних інвесторів.

«Україна залишається привабливою лише для спекулятивних інвесторів, які вкладають кошти у найменш ризикові фінансові інструменти – ОВДП. Так, за 2019 рік та січень-лютий 2020 року внаслідок жорсткої монетарної політики та обумовлених нею високих процентних ставок за державними запозиченнями та укріплення курсу гривні обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП зріс на 122 млрд грн (близько 5 млрд доларів США за середнім курсом). Про нестійкість таких потоків капіталу свідчить те, що за станом на 14.08 обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП скоротився на 30% (або 39 млрд грн) порівняно з обсягом вкладень на кінець лютого 2020», – наголосив експерт.

Основними чинниками, які перешкоджають надходженню іноземних інвестицій в Україну, Данилишин назвав:

• недостатню захищеність прав інвесторів;

• нестачу готових до реалізації державних проєктів для залучення стратегічних іноземних інвесторів;

• низький рівень розвитку внутрішнього ринку;

• обмеженість та високу вартість фінансових ресурсів в Україні.

 

1 грудня 2020 Верховна Рада повернула законопроект Зеленського про «інвестнянь» на доопрацювання. За відповідне рішення проголосувало 245 народних обранців. А в пояснювальній записці до законопроєкту йшлося про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 20 млн євро і які створюють не менше 80 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більше, ніж в регіоні. Тобто, сторія з «інвестиційними нянями» є прямо пропорційною до історії з «новорічно-різдвяним» локдауном. Там ставки постійно зростають. Тож поки що у чинної влади краще виходить лише говорити, а не діяти. І немає різниці, якої сфери життя країни це стосується.


Про нас

Проект “НАБУ” – національна асоціація блогерів України, це проект, що ставить за мету, поширювати інформацію, яка створена блогерами в різних куточках України. Проект реалізує інформаційна агенція “ВОКС”.

До проекту можуть долучатися блогери та журналісти, вільно розміщати свій матеріал, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормам моралі.