8000 грн: порятунок чи подачка для бізнесу?

Вже 22 грудня почне надходити матеріальна допомога від держави для підприємців через майбутні карантинні обмеження. Принаймні в цьому запевняє міністр економіки Ігор Петрашко, про що він і заявив в ефірі телеканалу “Україна 24”. Лише за перший тиждень  як портал і додаток “Дія” почав приймати заявки на отримання 8 тисяч гривень одноразової допомоги малому бізнесу, там зареєструвалися понад 280 тис. українців. Як раніше повідомляв міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, загалом на допомогу від держави можуть претендувати понад 1 млн громадян.

«Більше 1 мільйона українців отримають виплати, а загальний обсяг за цим напрямком становитиме 10 млрд грн. Фінансова допомога надаватиметься одноразово ФОПам та найманим працівникам, які призупинили роботу на час карантину», — цитує слова Віцепрем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації «Урядовий портал».

Щоправда, гроші отримають не всі. Закон не поширюється на ФОПи:

• зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим законом;
• чий вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження;
• які у 2020 році сплатили ЄСВ за себе менше ніж за три місяці.

 

14 грудня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що починаючи з цього дня і до кінця року портал «Дія» почав приймати заявки від підприємців на отримання 8 тисяч гривень допомоги. Про це він написав у своєму Facebook.

«Відсьогодні портал «Дія» почав приймати заявки на отримання 8 тисяч одноразової допомоги від держави. За перші 10 годин роботи послугою скористалися понад 5000 осіб», – відзвітував прем’єр.

Як уточнив Шмигаль, подати заявки можна за допомогою порталу, в особистому кабінеті, або додатку «Дія», в розділі «Послуги».

«Заповнення заяви займе не більше 5 хвилин, а гроші автоматично будуть зараховані на особистий гривневий рахунок після перевірки даних. Уряд робить усе, аби кошти кожному надійшли якнайшвидше», – заспокоїв підприємців Денис Шмигаль.

До речі, термін подачі заявок подовжили. Раніше планувалося, що зробити це можна лише до 21 грудня. Загалом, як повідомила Мінцифра, у перший день заявки на компенсацію подали понад 33 000 українців.

«З моменту запуску послуги сотні тисяч користувачів одночасно намагаються подати заяву. Зараз є більше 1000 запитів в секунду. Це вплинуло на стабільність роботи програми та порталу Дія», – відзначили в міністерстві.

Та не обійшлося і без неприємних сюрпризів. Як передають «Коментарі», вже ж в перший день реєстрації звернень українці почали отримувати відмови в отриманні 8 тис. гривень матеріальної допомоги. За словами малих підприємців, основною причиною відмови є невідповідність класифікації видів економічної діяльності. Тобто, їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження. Згідно з тим же повідомленням Михайла Федорова, претендувати на компенсацію можуть ФОПи однієї з 6-ти категорій КВЕД:

4 — Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами

55 — Тимчасове розміщування

56 — Діяльність із забезпечення стравами та напоями

59.14 — Демонстрація кінофільмів

90 — Діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг

93 — Діяльність у сфері спорту, організування відпочинку та розваг

Ще до моменту подачі законопроєктів до ВР економіст Андрій Новак у коментарі «Слово і діло» розкритикував владні ініціативи, назвавши їх імітацією турботи про людей.

«На сьогодні та фінансова допомога ФОПам та громадянам, які вимушено не працюють, то як насмішка, а не спроба допомогти. Бо така сума на сьогодні на 20% менше, аніж середня зарплата в Україні у понад 10 тисяч гривень. Водночас під час карантину «вихідного дня» кожен підприємець, який зіткнувся з відчутними обмеженнями у ці дні, втрачає набагато більше», — сказав Новак. 

Куди більше, за словами Андрія Новака, влада подбала про себе та свій піар. А це було зовсім недоречним в нинішніх умовах.

«Кошти, наприклад, які були використані на «Велике будівництво», щонайменше, могли би витрачатися доречніше, зокрема, і на підтримку підприємців, які постраждали від карантинних обмежень. Також варто було би переглянути кошти, передбачені на утримання влади на наступний рік, їхній розмір збільшили на 40%. Як мінімум, ці витрати можна було би залишити на рівні цього року», — пояснив експерт.

Солідарний з Новаком і президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. На його думку, українська влада мала б орієнтуватися на інші країни світу. Там дійсно є підтримка виробників і бізнесу. Особлива увага приділяється малому бізнесу, котрий «створює робочі місця і для себе, і для десятків людей навколо».

«Наприклад, якщо підприємець зберігає не менше 80% свого штату – кредити для нього за нульовими ставками, якщо збереже таку динаміку ще 2 роки – може ці кредити не повертати. Є податкові канікули, відсутність штрафів і перевірок… Дивлячись на все це, розумієш, в якому становищі український бізнес. Ми не кажемо: дайте гроші з бюджету на підтримку підприємництва, бо тих грошей немає, ми вимагаємо подібних до вищезазначених стимулів і низку інших. Доступ до кредитів, діалог щодо принципових питань, компенсаторні заходи в час локдауну та ін.», – підкреслив Анатолій Кінах.

Також, на думку президента УСПП, виплата одноразових компенсацій дозволить лише частково погасити раніше накопичені підприємцями борги. У той час як запроваджений Кабінетом Міністрів у січні жорсткий карантин негативно вплине на мале та середнє підприємництво. І підприємцям знадобиться два роки для повернення на докарантинний рівень доходів. Хоча сам локдаун він вважає не таким вже й поганим рішенням.

Схоже, «карантинні» 8 тисяч ніяк не виглядають порятунком, оскільки в більшості випадків ці гроші несумірні з реальними збитками, яких зазнає бізнес. За інформацією Нацбанку, «карантин вихідного дня» коштував бюджету $300 мільйонів або 0,2% ВВП. А ресторани та інші заклади громадського харчування, сфера послуг, івент-агентства і т. ін. втратили до 50% своїх прибутків.